Це не блог. Чи не щоденник. Не замітки про користь. Тут нічого не потрібно вирішувати, виправляти чи покращувати. Це зошити, в яких живе тиша. Тиша не як відсутність звуку, а як стан, коли тобі спокійно. Коли ти не порівнюєш, не наздоганяєш, не поспішаєш.
Просто находишься рядом с собой.

У цих сторінках невеликі есе, спостереження, придумані будинки та вигадані дні, теплі думки про красу, яку ніхто не помічає, про життя, де не трапилося нічого особливого, — але воно залишилося в пам'яті.

Тут можна:

– зазирнути до тихого вигаданого будинку - Прожити один видих без поспіху – помітити світло на підлозі

- Згадати, як пахла кімната в червні

- Або просто нічого не робити Якщо тобі хочеться тиші, яка не має мети — ти можеш залишитися тут надовго.