Керкіра: старе місто, де час тече по-грецьки
- Лилия Денисенко
- 6 квіт.
- Читати 1 хв
→ Будиночки-цукерки Пастельні фасади з фарбою, що облупилася, різьблені віконниці кольору неба і горщики з геранню, які здаються яскравішими за будь-яке заходу сонця. Греки не приховують: їхні будинки — як їх характер: трохи пошарпані часом, але теплі аж до серцевини.
→ Білизняні симфонії Тут сушіння білизни — це мистецтво. Простирадла майорять на вітрі, як вітрила, а сорочки танцюють між кам'яними арками. Якось я запитала у тітки Марії, чому білизна сушать прямо над вуличками. Вона засміялася: «А як інакше? Сонце ж безкоштовне!».
→ Прогулянки Лістоном Ця набережна — серце міста. Вранці тут пахне свіжою випічкою з таверен, увечері — морем та смаженими каракатицями. Головне правило: йти повільно, прасувати стіни (вони теплі, як живі!) і ловити моменти:
Літні люди, що грають у тавлі (нарди) під платанами.
Кішки, які сплять на кришках каналізаційних люків (так, вони тут королі!).
Раптові дворики, де раптово відкривається вид на фортецю.
→ Фото-магія Кожен куточок тут — готова листівка:
Вузькі вулиці-ущелини , де сонце малює смуги світла.
Сходи в нікуди - обвиті бугенвіллією.
Старі двері з peeling paint ефект (мрія будь-якого фотографа!).
Балкони-мережива — особливо ті, що звисають над бруківкою.
Секрет Керкіри: це місто не терпить поспіху. Він, як старий друг, хоче, щоб ви сіли поруч, випили фраппе і сказали: «Розкажи мені все».
А ви колись губилися в таких вуличках? Ділиться в коментарях - давайте зберемо колекцію міських секретів!
З любов'ю, ваша Лілія.
Comments