Як чекали на Новий рік

Ми чекали на нього інакше . Не з реклам. Не за списками. А за запахами.

Коли мандарини продавалися лише в одному магазині. Коли мама відчиняла коробку з ялинковими іграшками, і кожна — дзвеніла, як дзвінок з дитинства. Коли мішура здавалася справжнім сріблом. А ватку укладали під ялинку — як сніг.

Блестки, клей, картон. Листівки з глітером, які вирізали та ставили біля дзеркала. Гірлянда, яка інколи не горіла. Але ніхто не сердився — просто дивилися разом, у кімнаті із запахом печеного тіста.

Що робили перед святом:

- Спідничку в складочку - прали і гладили заздалегідь - Лак для волосся - цукрова вода - Щоки - трохи щипали або натирали буряком - Сукня з крепдешина - діставалося з шафи і трималося на плічках, як коштовність - Вранці 31-го - ванна, крем з ванна, крем

Подарунки були маленькі. Але головне - було почуття, що день особливий . Не через ялинку. А тому, що все поруч. І ніхто не поспішає.